Зверненння трудового коллективу Українського науково-дослідного і проектно-конструкторського інституту будівельних матеріалів та виробів

Щодо недопущення ліквідації наукової                   Президенту громадської організаціїустанови                                                                          «Антикорупційний підприємницький фронт»

                                                                                                               п. Єгорову  І.А.

                                                  Шановний Ігорю Анатолійовичу!

Звертаємось до Вас від імені колективу, профспілкового комітету та наукових співробітників Державного підприємства «Український науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут будівельних матеріалів та виробів «НДІБМВ» з проханням не допустити знищення унікальної науково-дослідної установи –  ДП «НДІБМВ».

1. Державне підприємство «Український науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут будівельних матеріалів та виробів «НДІБМВ» створено у 1928 р.

Сьогодні інститут як базова організація Мінрегіону України з науково-технічної діяльності у сфері промисловості будівельних матеріалів супроводжує та приймає участь у супроводі понад 250 стандартів на будівельні матеріали та методи їх випробування.

Наказом Мінрегіонбуду України від 21.07.2011 р. № 81 створено Технічний комітет №305 зі стандартизації «Будівельні вироби і матеріали», в якому фахівці інституту здійснюють функції секретаріату.

Випробувальний центр інституту акредитовано Національним агентством з акредитації України на право проведення випробувань, в т.ч. сертифікаційних, будівельних матеріалів і виробів понад 120 найменувань.

2. За останні роки вже були неодноразові спроби рейдерського захоплення наукової установи з метою привласнення будівлі ДП «НДІБМВ» площею 5083,8 м2 та земельної ділянки інституту площею  0,469 га, яка передана інституту в довічне користування за адресою м. Київ, вул. Костянтинівська, 68.

Перша спроба захоплення будівлі інституту відбулася  у серпні 2008 р., коли тодішні керівники Мінрегіону,  до сфери управління якого належить ДП «НДІБМВ», спробували ліквідувати наш інститут шляхом виселення  його з будівлі, яку зведено спеціально для НДІБМВ у 1958 р. і яку інститут займає до тепер.

Для цього Мінрегіон  «наказом» замість працюючого на той час понад 25 років директора  інституту канд. техн. наук,  академіка  Академії будівництва  Сая Віталія Івановича, під керівництвом якого інститут ніколи не мав заборгованості  не лише по заробітній платі, а й будь-яких податках, було призначено, так званого, «ефективного менеджера» —  32-річного пана Смирнова Т.Г., який не мав навіть вищої освіти. Колектив та керівництво інституту звернулись до всіх компетентних органів і наш голос було почуто – Службою безпеки України  стосовно першого заступника Міністра  Іщенка О.М. складено адміністративний протокол про порушення спеціальних обмежень щодо державних службовців та інших осіб, уповноважених на виконання функцій держави, передбачених ст. 5 Закону України «Про боротьбу з корупцією».

Окружний адміністративний суд м. Києва постановою від 23.12.2008 р. визнав протиправним та скасував з моменту видання наказ Мінрегіонбуду України № 514-ОК від 12.09.2008 р. «Про призначення тимчасово виконуючим обов’язки директора ДП «НДІБМВ» Смирнова Т.Г.»

Тоді багатьма  зусиллями  колективу  інституту  вдалося  встояти проти цієї рейдерської спроби ліквідації шляхом приєднання… Але  спроби ліквідувати ДП «НДІБМВ»  Мінрегіон з того  часу продовжує  із завидною наполегливістю.

3. У період з липня 2008 р. по липень 2009 р. три комісії перевіряли фінансово-господарську діяльність інституту. Мінрегіонбудом направлено у Генпрокуратуру, СБУ та МВС довідки за результатами перевірки діяльності інституту. Правоохоронні органи не виявили будь-яких підставдля притягнення до відповідальності працівників інституту через відсутність складу злочину.

4. Щороку, починаючи з 2011р.,  а впродовж останнього року  вже щоквартально,  Постійно діюча комісія з розгляду питань стосовно оптимізації системи державних підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Мінрегіону (далі — Комісія) своїм протоколом  №4, щоразу з іншими датами  приймає рішення щодо ліквідації ДП «НДІБМВ».

Спочатку директору Саю В.І. дуже непрозоро, мов «інакше буде..»  було запропоновано  стати структурним підрозділом  ДП «НДІБК»  на площі 600 кв.м.  з негайним  вивільненням нашого 4-х поверхового будинку та  земельної ділянки.

Потім комісія згідно протоколу №4 приймала рішення про  ліквідацію інституту шляхом  приєднання  до  вже збанкрутілого  на той час НДІ автоматизації  будівництва, з кількістю співробітників близько 10 -15 осіб.

Наступним рішенням комісії згідно з протоколом  № 4 була ліквідація ДП «НДІБМВ» шляхом приєднання до ВАТ «НДІБВ»; який перебував  в той час  в  скрутному  фінансовому становищі і мав кількамісячні затримки  по виплаті заробітної плати та великі  суми заборгованості.

Черговим рішенням  Комісії  (лист Мінрегіону України від 24.02.2012 р. № 7/25-3000) рекомендовано припинити діяльність ДП «НДІБМВ» шляхом його приєднання до ДП «НДІБК».

Після звернення колективу інституту до багатьох інстанцій, від Мінрегіону надійшов лист за № 7/25-6053 від 12.04.2012 р., в якому повідомлялось, що остаточне рішення про припинення діяльності ДП «НДІБМВ» Міністерством не прийнято та буде розглядатись на додатковому засіданні Комісії за участі керівництва Мінрегіону та керівника ДП «НДІБМВ». 18 червня 2012 р. до НДІБМВ надійшов лист Мінрегіону №7/25-9504 від 08.06.2012 р., в якому йшлося про те, що «Мінрегіон переглянув відповідне  рішення і повідомляє, що приєднання ДП «НДІБМВ» до ДП «НДІБК» наразі не планується.

5. За  всіма  цими рішеннями було доведено директора інституту  Сая В.І.  до лікарні, а на останок – Мінрегіоном не продовжено з ним контракт та звільнено.  Після звільнення Сая В.І. відповідно до Статуту ДП «НДІБМВ» обов‘язки директора інституту було покладено на  кандидата технічних наук, заступника директора з наукової роботи Червякова Ю.М., який виконував обов’язки директора  впродовж  майже трьох років.

6. Впродовж всіх років незалежності України  наш інститут мав  вищу категорію «А». ДП «НДІБМВ»  єдиний в  Україні інститут будівельних матеріалів та виробів, що не змінював форми  власності. І до сьогодні ДП «НДІБМВ» як  державне підприємство є в переліку підприємств, що  не підлягають приватизації.

Як не було  важко,  не  маючи необхідної підтримки з боку Міністерства,  за обмеженого  бюджетного  фінансування інститут працював ефективно, зберіг аспірантуру  і досі виховує наукові кадри, зберіг  наукову  бібліотеку,  випускає три друкованих видання. На базі  інституту працює Випробувальний  центр будівельних матеріалів та виробів,  активно розробляються нові нормативні  документи — державні  стандарти та технічні умови, працює технічний комітет ТК 305 Будівельні  вироби та матеріали».

7.Починаючи з квітня 2013 року Мінрегіон  впроваджує нові, ефективні сучасні корупційні схеми та  засоби щодо ліквідації  інституту  та заволодіння  його  майном, будинком і земельною ділянкою в центі Подолу.

 В квітні  2013 року без оголошення конкурсу, як це передбачено законом, на посаду директора  інституту Мінрегіон  своїм наказом  призначає нового «ефективного менеджера» — директора Мороко  Олександра  Борисовича, що не  має  не лише  вченого  ступеня, але й  профільної технічної вищої освіти, досвіду та знання специфіки роботи в науково-дослідній установі.

І з  цього періоду  під керівництвом О.Б.Мороко  почалися кроки  до  так званого «розвитку  і збагачення  інституту  та  його  співробітників»,  про що  заявив  директор на  зборах колективу.

Діяльність  директора  почалася, по-перше,  з порушенням норм Статуту про призначення нового директора  — не  було проведено аудиту господарської діяльності  інституту.

По-друге,  «менеджерські» методи  О.Б. Мороко, як згодом з’ясувалось, було націлено зовсім на протилежне — зруйнувати  не тільки  наукове надбання , а також  і  всі фінансові накопичування, що  здобувались  у нашому інституті  протягом більш 80-ти років  існування.

7.1. З початку почалися  безкінечні зміни  у штатному розпису, що нанесли  великі  втрати щодо наукового процесу інституту.

В результаті  цих змін за три — чотири  місяці були вимушені звільнитися  майже  чверть фахівців, що багато років  на високому професійному рівні виконували свої обов‘язки  у всі тяжкі  економічні  часи  і які працювали в інституті більше 20 -30 ти років — керівники  і працівники  наукових  відділів, планово-економічного відділу,  бухгалтерії.

На їх місце  були прийняті  недосвідчені  люди. Наприклад, посаду  головного бухгалтера  за  цей період  займали  особи навіть без вищої  фахової освіти, а  на посаді головного економіста  досі нікого не має.

7.2. Вимушений був звільнитися з посади заступника директора  з наукової роботи Ю.М. Червяков – кандидат технічних наук, член-кореспондент Академії будівництва, відомий  науковець в галузі  будівельних матеріалів  в Україні  і за її межами,  який  працював в НДІБМВ  майже 45 років..

7.3. Далі, вже  від 17  квітня (дати фактичного виходу О.Б.Мороко на роботу) починаються  суттєві кадрові зміни зовсім не на  «збагачення наукових  спеціалістів , а на їх  зубожіння і приниження шляхом переведення на  ненаукові посади з меншими окладами.

А  одночасно  приймаються  на  роботу  особи, що  ніяким чином не  відносяться до наукової діяльності  та  збільшують  кількість  співробітників обслуговуючого  персоналу.

Призначена  цим  людям висока заробітна плата  зразу лягла  великим тягарем  на  фінансовий стан  інституту.

Майже вдвічі  виросли  накладні витрати тому,  що  діяльність  цих співробітників  не  пов’язана  з науковим  процесом,  і, зрозуміло,  не може доповнити фінансові  здобутки, а тільки націлена на використання  того, що заробляють наукові  спеціалісти.

Всупереч положенням закону «Про науку та наукову діяльність» Галузевій угоді та Колективному договору скасовуються надбавки науковим співробітникам за науковий ступінь.

В той же час  приймаються на роботу нові  співробітники (мабуть «свої» люди  для  заснування так званої «директорської команди»)  зразу на кілька заснованих нових керівних посад з великими зарплатами  і навіть з надбавкам «за особливі заслуги» на 40-50% до них:

— на посаду  заступника директора з адміністративно-господарської діяльності  призначається Орленко М.Т.  з вдвічі вищим посадовим окладом, що був  до цього для  цієї посади, який одночасно  зараховується  на другу посаду юрисконсульта, якої раніше  в інституті не було;

— вводиться нова посада — «Помічник директора» — на яку приймають пані Горбань — лікар-стоматолог за фахом, що не  мала  ніякого трудового стажу і приходила в інститут тільки для отримання «зарплати».

— у вересні 2013 р. прийнято на роботу ще  три  нових  «фахівця», для яких також  були введено нові посади, що раніше не були в штатному розподілі інституту і взагалі  не притаманні для  науково-дослідної установи:

— керівника  нового господарського  відділу – Пічко В.В.

— начальника і співробітника новоствореного відділу кадрів та документообігу ( Кисіль  О.В. та  Рору А.О.)  замість  одного  фахівця, що виконувала бездоганно  ці обов’язки впродовж  багатьох  років;

— нового водія, не приймаючи уваги на те, що  на цій посаді вже  є  і працює не один десяток років  досвідчений водій.

7.4. Для того, щоб одноосібно  без погодження з колективом  інституту використовувати  фінансові  надходження  інституту, зразу зі своєю  появою в  ДП «НДІБМВ, Мороко О.Б. забирає право підпису будь-яких документів у заступника директора з наукової роботи Червякова Ю.М.  та забирає  всі інститутські печатки.

І починається під керівництвом  директора  буремна господарська діяльність нових створених  адміністративних відділів, що не приносить ніякої економії коштів, а тільки  їх безсистемну  витрату на такі речі, що не  допомагають розвитку  наукового процесу, а навпаки  руйнують його:

—  в  інституті починається ремонт  різних приміщень,  які не потребують термінового ремонту: трьох кабінетів на третьому поверсі; туалетів;  на першому поверсі  облаштовується без належного дозволу їдальня-трапезна; купується  нова сантехніка;

— купується  дорога оргтехніка  для новоствореного відділу кадрів та документообігу  і  ноутбуки для директора  та для новопризначених  заступника директора  по  адміністративно-господарській діяльності і начальника господарським відділом (хоча наукові співробітники використовують для виконання наукової роботи застарілу  техніку );

— витрачаються значні кошти на  рекламу  нового директора  в  спеціальних  виданнях.

8. Фінансові здобутки ДП «НДІБМВ» складаються, в основному,  за рахунок виконання  наукових робіт за короткостроковими договорами  з різними будівельними  підприємствами.  Бюджетне  фінансування  інституту  від Мінрегіону, як правило, надходить в останні дні чергового року, і  крім того  постійно зменшується: наприклад,  в 2013 р. з січня по грудень  воно складало лише 11 тис. грн., а 20 грудня одержали  ще 115 тис. грн. У  2014 р. бюджетне фінансування ДП «НДІБМВ» не отримувало зовсім. І сьогодні  інститут  отримує від Мінрегіону  вкрай мало замовлень на роботи по  експертизі  технічних умов, які належать до  компетенції ТК 305, тобто  повинні  бути направлені  в  ДП «НДІБМВ».

Як наслідок,  кошти  для життєдіяльності інституту надходять (якщо надходять) нерівномірно і  в кожному кварталі, і навіть в кожному місяці. Тому  треба  використовувати ці  кошти економічно  і раціонально, щоб забезпечити  суттєву підтримку виконання  наукових робіт і,  в першу  чергу,  на  користь наукових спеціалістів, що виконують ці роботи.

9. Але  як видно з вищенаведеного, прихід до інституту  нефахового  в  науковій діяльності  нового  директора  з численними керівниками різних господарських структур відзначився безвідповідальною  господарською  діяльністю,  що  суттєво позначилось на  науковому процесі  і, як наслідок, на  фінансових результатах ДП «НДІБМВ».

ВПЕРШЕ  за  роки незалежності України  в 2013 р. інститут  мав невиконання річного фінансового плану на 43 тис. грн., але  тільки  за рахунок того, що ці кошти  (43 тис. грн.) фінансовим відділом  було чомусь  перераховано авансом за газ  наперед  за  2014 рік.

В І-му  кварталі 2014 року, який зазвичай є з  обмеженим фінансуванням,  господарське керівництво  інституту знову витратила кошти  не на  термінові потреби наукового процесу, а на купівлю господарчих речей ( бойлерів, тощо ). Таким чином, поступово стали  з’являтися чергові  звіти  з  невиконанням  фінансового  плану інституту.

Працюючи в таких надважких умовах заборгованість, що була за результатами  фінансової діяльності інституту в І кв. 2014 р., зусиллями  наукових працівників була  значно зменшена.

10. В цей же час починаються  судові позови на суму понад 90 тисяч  грн. від скорочених працівників, що працювали в  науковому  секторі інституту, розташованому в м. Одесі,  на  одержання нібито  недоплаченої заробітної плати, а також  позови за  несплату платежів  і начебто «заборгованості» на виплату різниці  наукових пенсій колишнім  науковим працівникам  інституту.  Майже всі судові  інстанції  виносять рішення не на користь інституту, хоча цим займається  новопризначений високопрофесійний (зі слів Мороко О.Б.) юрисконсульт.

11. Треба  також відмитити і неабиякий  інтерес  в цьому  і  чиновників  Мінрегіону, що час від часу розповсюджують чутки  про припинення діяльності інституту,  постійно доводять до інституту розпорядження  щодо  різних  реорганізаційних дій , які негативно відображаються на  робочому  кліматі  інституту, а після  їх виконання можуть  привести інститут тільки до ліквідації.

Створена в Мінрегіоні комісія  для  контролю і перевірки  підпорядкованих  підприємств постійно пропонує  ДП «НДІБМВ» різні  варіанти нібито для  зберігання наукового  потенціалу  інституту, а  в дійсності  націлені  на його ліквідацію  шляхом вивільнення його будівлі.

11.1. Так, неодноразово керівнику підприємства було запропоновано розглянути можливість  переїзду в інше приміщення  і приєднання ДП «НДІБМВ» як окремого структурного підрозділу до  підприємства сфери управління Міністерства, діяльність якого відповідно до установчих документів  начебто є ідентичною.

11.2. У  вересні 2013 р.  Мінрегіон вирішує в нашій будівлі розмістити  Харківську національну академію міського господарства, що звернулась до Міністерства (лист від 11.09.2013 р. №2894) з пропозицією щодо створення у  м. Києві інституту перепідготовки та підвищення кваліфікації керівних кадрів у сфері будівництва та проханням виділити для нього приміщення. Це при тому, що у вищезгаданій академії є власний Центр підвищення кваліфікації, перепідготовки кадрів і дистанційного навчання, який спеціалізується на підвищенні кваліфікації фахівців житлово-комунального господарства..

Невже інституту підвищення кваліфікації необхідно зайняти повністю чотириповерхову будівлю площею  5083,8 м2, а ДП «НДІБМВ» повинен бути ліквідований?

Наразі питання реорганізації Державного підприємства «Український науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут будівельних матеріалів та виробів «НДІБМВ» не вирішено.

12. Мінрегіон, не зволікаючи, створює Комісію щодо оптимізації структури та припинення діяльності ДП «НДІБМІВ» та направляє її до інституту з аудиторською  перевіркою.

Комісії,  які приймають рішення щодо ліквідації інституту проводять  свої засідання без представників інституту, хоча щоразу в протоколі записано, що питання розглядалось в присутності директора інституту Мороко О.Б.

Але на зборах трудового колективу щодо обговорення протоколів з рішенням комісії  від 10.04.2014 р.  Мороко О.Б.  відповів, що  він на  засіданні комісії не був присутній.

13. У березні ц.р.  напередодні квітневого засідання Комісії, в наш інститут  приходив пан Оглобля О.І. —  директор  Державного Підприємства  «УКРНДІВОДОКАНАЛПРОЕКТ»,  що, як зазначено на сайті, є в ПРИВАТНІЙ власності. Директор Мороко О.Б.  передав пану Оглоблі  О.І. копії статутних документів  нашого інституту, копія Акту на земельну ділянку, що надана ДП «НДІБМВ» в постійне користування, поповерхові плани тощо.

Як наслідок – у квітні прийнято чергове рішення про ліквідацію ДП «НДІБМВ» шляхом приєднання до організації, що за своїми  статутними обов‘язками займається зовсім  іншими роботами — водоканалами та ґрунтами, та передачі цій структурі  майна,  будівлі та земельної ділянки, а замість ДП «НДІБМВ»  утворити нову  структурну одиницю в складі ДП «УКРВОДОКАНАЛПРОЕКТ».

Слід зазначити, що в Києві існує дві організації з ідентичною назвою «УКРВОДОКАНАЛПРОЕКТ». Одна з них –  державне підприємство, інша – приватне. Обидві організації мають одного і того ж керівника – директора  Оглоблю О.І., але  розташовані за різними юридичними адресами:  на проспекті Визволителів,1 та на вул. Віталія Шимановского, 2/1, що знаходиться в одному приміщенні (на розі двох вулиць).

У вересні-жовтні ц.р. Комісія знову поставила питання щодо ліквідації ДП «НДІБМВ» та передачі будівлі і земельної ділянки ДП «НДІБМВ» у власність ДП «УКРВОДОКАНАЛПРОЕКТ», який начебто  «за символічну плату»  дозволить співробітникам ДП «НДІБМВ» орендувати  приміщення.

14. Спадає на думку, що всі ці дії нового керівництва, призначеного Мінрегіоном,  були заздалегідь сплановані на  погіршення фінансового  стану інституту і накопичення  суттєвої заборгованості,  що може призвести до банкрутства інституту, а не на  забезпечення  його розвитку.  Це також підтверджується тим, що директор Мороко О.Б. безперешкодно виконує всі розпорядження Мінрегіону,  що спрямовані  не на користь   ДП «НДІБМВ», а на його  знищення.

На зустрічі з заступником Міністра Мінрегіону п. Семчуком Г.М., який підписує  листи з протоколами  всіх вищезазначених «реорганізацій  на користь НДІБМВ»,  представникам  інституту було сказано, що не  він приймає рішення, хоч і є головою  Комісії, і  що станом на травень ц.р.  остаточне рішення поки що не прийнято.

Тому можна вважати,  пошуки  шляху  як знищити  наш інститут  

                                          ТРИВАЮТЬ.

15. Всупереч побажання керівництва науковий колектив інституту на чолі з профспілковим комітетом регулярно звертається до різних інстанцій щодо недопущення ліквідації ДП «НДІБМВ». На всі запити, що надходять до Мінрегіону від народних депутатів, громадських організацій та інших небайдужих людей міністерство дає написані як під копірку відповіді:

«Висновки Комісії були обґрунтовані тим, що фінансовий стан підприємства є незадовільним. Мінрегіон України вбачає загрозу виникнення на підприємстві заборгованості з виплати заробітної плати і сплати податків та обов’язкових платежів до державного бюджету».

Але ми більше ніж переконані, що фінансові звіти, які подавав призначений Мороко О.Б. головний бухгалтер, оформлені некоректно. Цілком ймовірно, що сума заборгованості, зазначена у цих звітах, є набагато меншою

16. Стосовно порядку, прийнятого Мінекономрозвитку щодо оцінювання  ефективності роботи підприємств, то серед іншого, крім  звітів, що надає  підприємство, потрібно здійснити аудит господарської діяльності керівництва  інституту.

Але, на жаль, замість прискіпливого  вивчення  господарсько-фінансової діяльності,  Мінрегіон сповістив колектив інституту, що  в тій ситуації, коли попри кризи в попередні роки,  інститут  став  вперше за всі роки існування з новопризначеним директором. боржником,  Мінрегіон може лише достроково розірвати з п. Мороко О.Б. контракт  про виконання обов‘язків директора.

17. На нашу думку Мінрегіон обрав дієвий шлях  знищення  діяльності   ДП «НДІБМВ». 

По-перше,  ДП «НДІБМВ» розміщується  в  спеціально збудованій  для інституту будівельних матеріалів в  добротній будівлі, яка розташована в одному з центральних районів міста.

Крім того, ДП «НДІБМВ» має державний акт на право постійного користування земельною ділянкою площею 0,469 га у центральній частині міста згідно з рішенням Київської міської ради.

Все  це приваблює декого з метою  захоплення  будівлі і  підлеглої території  та розміщення  замість  наукового підприємства чергової бізнес-структури.

Тому, нове керівництво інституту намагається  здійснити переоцінку будівлі інституту з метою її подальшого викупу зацікавленими особами. Директор   Мороко О.Б. уклав договір щодо оцінки земельної ділянки ДП «НДІБМВ» — з якою метою? Передачі її у власність сусідньому приватному підприємству «ВІЛЕС», яке багато років одноосібно використовує її частину для автостоянки, а плата за землю цілком лягає на витратні статті ДП «НДІБМВ» щомісячно?

18. Які позитивні наслідки, насамперед для держави, галузі і галузевої науки матиме «оптимізація», що наразі проводиться Мінрегіоном стосовно нашого інституту?

За майже 86 років існування  НДІБМВ налагоджено зв’язки з підприємствами і науковими школами України, країнами ближнього і далекого зарубіжжя. Зміна лише назви чи адреси інституту призведе до фактичної ліквідації та необхідності зміни чинних ліцензій на виконувані роботи, перереєстрації всіх структур, що входять до ДП «НДІБМВ» — випробувального центру, ТК305, аспірантури, фахових наукових видань. Буде втрачено значну частину зв’язків з підприємствами, що спричинить зменшення кількості замовлень на роботи і, як наслідок — зменшення відрахувань до бюджету, Пенсійного фонду та інших цільових фондів. А повна ліквідація обумовить звільнення працівників функціональних підрозділів і поповнення армії безробітних з відповідним загостренням соціальної напруги в родинах.

Галузь будівельних матеріалів залишиться без її фундаменту  – фахівців з будівельного матеріалознавства.

 Розробки науковців НДІБМВ відомі  як в Україні, так і за її межами.

ДП «НДІБМВ» — єдина українська організація, яка неодноразово приймала участь в європейських міжлабораторних випробуваннях теплоізоляційних матеріалів і довела, що якість виконання робіт з випробувань знаходиться на рівні 15 провідних лабораторій Європи, зокрема, Німеччини, Бельгії, Данії, Фінляндії, Франції, Португалії, Іспанії, Польщі, Словаччини, Чехії, Литви, Естонії, Словенії. Наявна лабораторно-експериментальна база та кадровий склад інституту дозволяють на достатньому апаратурному і методичному рівні проводити широкий спектр досліджень та випробувань сировини і будівельних матеріалів.

19. До призначення нового керівництва інститут НДІБМВ ніколи не був збитковим: всі податки та відрахування до цільових фондів сплачувалися вчасно, заробітна плата виплачувалась без затримок. Інститут самостійно вирішував соціальні задачі та підтримував на рівні науковий імідж галузевої науки, що відповідає основним цілям державної політики у сфері науково-технічної діяльності.

Втрата кваліфікованих кадрів та інституцій в Росії вже призвела до декількох масштабних аварій з людськими жертвами  внаслідок непрофесійного конструювання та використання неякісних будівельних матеріалів.

Це може бути і в Україні, якщо з такою ж легкістю будуть ліквідуватись наукові установи і втрачатись кваліфіковані кадри. На жаль, така практика в Україні існує: за роки незалежності майже знищено прикладну науку, ліквідовано багато галузевих НДІ. Наприклад, за аналогічною схемою ліквідовано інститути Діпробудмашина та Південдіпробудм.  В результаті зараз в Україні немає власних розробок щодо виробництва устаткування і машин для будівельної індустрії.

Прийняття європейського вектору розвитку української економіки та стратегії інтеграції України до Європейського Союзу, затвердженої Указом Президента України від 11 червня  1998 р. № 615/98 визначає основні напрями інтеграційного процесу і обумовлює необхідність гармонізації національних стандартів з європейськими нормами.

 Україна для входження до ЄС повинна забезпечити розроблення відповідної нормативної документації, яка б гарантувала поступовий перехід будівельного комплексу України до роботи згідно нормативних документів Євросоюзу у сфері виробництва та контролю якості будівельних матеріалів, виробів та конструкцій. Виконання цих робіт покладено у т.ч. і на ДП «НДІБМВ».

20. Незважаючи  на  скрутне в даний час  становище для нашої держави, корупційні  плани певних  міністерських чиновників  не зменшуються.  І нікого з них не турбує, що в  післявоєнній  державі  треба займатися великою відбудовою  з використанням  ефективних вітчизняних будівельних матеріалів.

Тільки  з участю такого наукового закладу  як ДП «НДІБМВ», що  має багаторічний вітчизняний і європейський досвід в цій галузі, Україна  зможе досконало  відбудувати  зруйновані будівлі міст  і  селищ в постраждалих від  воєнних дій районах.

21. Ліквідація базового та єдиного в Україні науково-дослідного інституту будівельних матеріалів невідворотно призведе до збільшення ввозу в Україну неякісних матеріалів з Європи та Азії. Давати об’єктивну оцінку їх якості буде нікому: центри стандартизації та метрології не можуть цього зробити, бо не мають відповідних спеціалістів, а більшість  спеціалістів галузевих вищих освітніх закладів мають теоретичну підготовку, але не мають достатнього практичного досвіду.

Таким чином, вбачаються лише негативі технічні, наукові та соціальні аспекти  наслідків припинення діяльності нашого інституту.

Звісно, наука, навіть прикладна – це не торгівля китайськими товарами і не поточне виробництво (хоча ми прекрасно знаємо, у якому становищі перебуває наразі більшість підприємств галузі).  Підтримки від держави Державний інститут мабуть не дочекається ніколи – але ми й надалі готові працювати за госпрозрахунковими договорами.

Просимо Вашої допомоги та сподіваємось, що Ви підтримаєте вітчизняну прикладну науку, не допустите ліквідації унікальної наукової установи та допоможете науковцям ДП «НДІБМВ» ефективно протистояти корупціонерам від влади.

Просимо Вас розібратися в створеній ситуації та сподіваємось на перегляд рішення Мінрегіону  щодостворення з ДП «НДІБМВ» структурної одиниці в іншій установі, яка за своїм видом діяльності не має нічого спільного з нашим інститутом.

Додаток: копія протоколу №1 від 10.04.2014 р. на 3-х аркушах.



RSS